ПРОСНІТЕСЬ!
(Т. Г. Шевченко – Закликає!)
Держава нас гнобить, все рік за роком…
Але Держава – Ми! А хто вони?
Що біля влади, крок за кроком,
Вершать накази, що від сатани!
Та скільки ж тої крові з люду пити?
Для них – ми бидло, а вони – пани!
І мати їх яка змогла родити?
Чи хрестяться комусь її сини?
Господь Великий, хіба ти не бачиш,
Що Україну знищують на ниць!
Ми, за скоринку оремо й батрачимо!
Покласти час настав всьому кінець!
Погноблені – проснітесь, підіймайтесь!
Реве та стогне Дніпр Великий наш!
В бій за свободу йдіть і не вагайтесь!
Хай Бог Вам сили і наснаги дасть!!!