Молюся
за тебе
холодним дощем
душі,
що стомилась
від сонця і літа.
Долаю у серці
розпачливий щем
і знову про тебе
складаю молитви.
В них ніжність
неначе трава
проросте,
любов подолає
пітьму і тривоги
і виведе з хати
у сяючий степ,
де в небо простягнені
тануть дороги.