Біжить стежина по долині,
Кінець її край річки.
Іде стежиною дівчина,
Яскраві в косах стрічки.
Пролинув час немов вода
У річці тій глибокій,
На зустріч з нею не прийшов
Той хлопець чорноокий.
Він запевняв і клявся їй,
Що так її кохає.
Один лиш день кохає він,
- На другий забуває.
Під гору стежечка біжить,
Та між деревець в’ється,
Печаль на серденьку лежить
І сумна пісня ллється.
-------------------