Я мріяв про кохання все життя
З тих пір як думати почав
Якби ж я знав що небуття
Найкраще що тоді я мав
Кохання мені очі засліпило
Навколо підійшов густий туман
Я думав що кохання то красиво
А навкруги один обман
В обмані правди не знайдеш
В брехні не виросте кохання
Але коли до прірви підійдеш
То забуваєш про зізнання
Ті очі, губи, посмішка та погляд
Все зводить з розуму аж голова тріщить
Кохання це обмежений світогляд
Кохання це коли вже все горить
В житті неправда важкий гріх
Брехня в коханні то є неможливе
Істинна любов то інший світ
І в ній буденність не важлива
По справжньому ми любим один раз
Все інше пошуки буття
Можливо вона завжди коло нас
Любов, яку шукаємо усе життя