Розмова з чоловiком

Ладомир Михайлов
Годі, мій милий, про любощі мріяти,
Звузилось коло бажань.
Ти, неприкаяний, думаєш нібито
В казці живеш сподівань.

Часом обмежені, мріяти ніколи,
Втома нам не дивина.
Юність минула, немовби канікули,
Кращих років вже нема.

Годі, мій милий, про любощі думати,
Скроні торкнула зима.
Шлях у минуле не переміряти,
Що б не згадав - давнина.