Вечір за вікном холодним
Зорі над зеленим лугом
Не озвучать звуком жодним
Ні села, а ні округу
І лиш пісня соловїна
Світ довкола заселяє
І за обрій ніжно лине
Наче щастя там шукає
Та ще річка щось шепоче
В тиші хвилями своїми
І вбирає срібло ночі
В себе водами легкими
А над річкою калина
Цвітом вкрита як фатою
Під калиною стежина
Вється ниткою тонкою
По тій ниточці додому
Із побачення до хати
Понесли дівчата втому
У село відпочивати.