Несуть думки на крилах часу
в окуте мріями життя:
у горя непочату чашу,
у щастя млосне забуття.
Приваблює незнаний всесвіт
різноманітністю доріг,
шалена юність погляд пестить
і зорі кидає до ніг.
Минають дні. Роки спливають -
їх не вернуть, не повторить.
Лиш спогадом яскравим крає
минуле сьогоденну мить.
Несуть думки на крилах часу
назад, в колишнє забуття,
шукає зрілість несучасна
у юне щастя вороття.
лютий, 1995 /2003