Не торкнуся тебе листами
про кохання своє нестямне,
не збентежу душі отрутою -
просто індекси переплутаю,
напишу невідому вулицю -
хай листи мої десь заблудяться,
і самотній поштар з цікавості
до нудоти їх начитається,
обпечеться об слово пристрасне -
і душа непомітно вислизне,
щиромовством моїм пробуджена
від пустельного сну байдужого,
і блукати піде між іншими
неприкаяними і грішними,
і шукати тепла самітниці.
І мою віднайти насмілиться...
А ти йтимеш по буднях, сяючий,
бо не знатимеш, випрядаючи
всепорядності сіре прядиво,
що тебе на любов обкрадено.
17.01.04