Прикрилось небо чорною шинелю,
Накрило плечі зраненій весні,
Закоханій, і як завжди шаленій,
Приспало юну, пестить уві сні.
Торкається розкудланих дерев
Крилатими і теплими вітрами,
Шепоче мелодично, мов зове,
Ласкавими і ніжними словами.
Красуня спить, іще така наївна,
Її невинність віддана ночам.
Безмежно ніжна, загадково вільна,
Та і в її душі живе печаль.