За вовченям

Михаил Просперо
Містика місця хіба не зваба мисливцю?
 Щойно пройшов тихим лісом крізь сніга завісу.
 Чую сполошений холод в очах чорнобривців
 Містика місяця в них, кольори тривожного змісту

 Начебто мідно-червоного сутінку плащ покриває
 Ту, що так легко вбиває
 Мене та мого коня
 Щоб просто навчить вовченя...