Оригинал:
Отак, як зроду, потаємно, з тилу,
Усіх міщан ощирені лаї
Ненавидять в мені мою скажену силу,
Ненавиджу я слабкості свої.
І скільки їх! Я зіткана з печалі.
Для ближніх знято тисячі свитин.
Коліна преклонивши, як Почаїв,
Стоїть душа перед усім святим.
Дзижчать і жалять міріади версій.
Ну що ж, нехай. Я сильна, навіть зла.
Я знаю: слабкість — це одна з диверсій.
А я ще в диверсантах не була.
Перевод с украинского Cветланы Груздевой:
Вот так и сроду: тайно, гадко, с тылу –
Мещан горит ощеренная пасть.
Во мне они так ненавидят силу,
А я боюсь от слабостей упасть…
И сколько ж их! Я соткана печалью:
Для ближних сняты тысячи одежд.
Коленопреклонённа, как Почаев:
Пред всем святым душа полна надежд…
Жужжат и жалят мириады версий.
Ну, что же, пусть! Сильна я, даже зла.
И знаю: слабость – это вид диверсий...
А диверсанткой сроду не была.
На фото - Лина Костенко