Де твоя посмішка, мила,
та, що кохав я колись?..
Тільки б твої легкі кроки
не загубились, не загубились.
Як несподівана злива
на перехресті світів,
все промайне, наче зникне,
як би я не хотів, не хотів.
Схилені явори чорні
захід, як мідь, запалав,
ти, як ці промені горні,
що я колись кохав, колись кохав.