Ой, як довго й неохоче
Розтавав у полі сніг!
Звав морози серед ночі
І до кликатись не міг
Йшла весна зимі на зміну
Замість снігу в білий цвіт
Нарядити щоб калину
Що росте біля воріт
Заселити соловями
Кожну вишню у саду
І квітучими садами
Світ прикрасить до ладу
Від тепла став сніг сльозою
Що струмкам життя дала
І зеленою травою
В ярім лузі проросла
А весні на зміну літо
Поспішило по землі
Аби цвітові дозріти
Щедрим плодом на палі
Потім ось родить зиму
А зима породить сніг
Щоб сховав поля озимих
І від холоду беріг.