Прожитих днів, аж ціла низка
Моє покинула житло
Тепер вже в них друга прописка
І в мене їх, як не було
Але відверто поміж нами -
Вони не зникли із землі
А поселилися віршами
У мене жити на столі
І ми із ними , як родина
Завжди спілкуємось щодня
Бо стіл - це їхня батьківщина
І що на нім - це їх рідня
Горжусь родиною такою
Бо многодітна ця сімя
Завжди насаджує любовю
Моє життя й моє імя
І знаю я, допоки жити
В свої подальші буду дні
Мене тут є кому любити
І є кого любить мені