А я не вмітиму ні жалості , ні святості
ні світлості...
Поринувши до синіх кіл хвилястості,
самітності...
Домовилися, підпис для наявності,
порядності...
Де повні чаші ніжності у бідності
і блідності...
Розсічені металом каяття порожності-
солоності...
Плітки, обмови , підлості
без гідності...
Звичайний світ у повісті
без совісті...