Любовь моя! Я вся перед тобою.
В блаженство снов бери меня - дерзай!
Не делай лишь послушною рабою,
Не обмани и крыл не подрезай!
Не допусти, чтоб свет сошёлся клином,
И не приспи: не для того живу.
Даруй мне над дорогой тополиной
Весомейшую солнца булаву!
Не дай до мелочей мне опуститься,
Не разменяй на перебранки их,
Иначе кости сдвинутся в гробницах
Несчастных гордых прадедов моих!
Они любили - устали не знали,
Им чувства застилали белый свет.
Их женщины за стремена хватали,
Но - до ворот, дав клятвенный обет.
А там, а там… жестокий клёкот боя
И звон мечей до третьей аж весны…
Любовь моя! Я вся перед тобою.
Бери меня в блаженнейшие сны.
Моя любовь!
Оригинал:
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!
Не допусти, щоб світ зійшовся клином,
і не присни, для чого я живу.
Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву.
Не дай мені заплутатись в дрібницях,
не розміняй на спотички доріг,
бо кості перевернуться в гробницях
гірких і гордих прадідів моїх.
І в них було кохання, як у мене,
і від любові тьмарився їм світ.
І їх жінки хапали за стремена,
та що поробиш,— тільки до воріт.
А там, а там… Жорстокий клекіт бою
і дзвін мечів до третьої весни…
Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Моя любове!
Лина Костенко
На аватаре: Лина Костенко в Чернобыле