Він був, як вітер. Прилітав під вечір.
Заплутувався поглядом в волоссі,
Цілунками вкривав їй ноги босі,
Кружляв у танці, й обіймав за плечі.
Вона була, немов берізка в полі.
Тонкий свій стан до вітру пригортала,
Щоби достать - навшпиньочки ставала,
Щоб упіймать - тягнула руки голі.
Зникав на ранок, прагнучи на волю.
Вона любила, і його прощала.
Роки опалим листом рахувала,
Тужила і оплакувала долю...
Для ілюстрації використано фото автора mgk під назвою "Fashion-модель"
http://www.photosight.ru/photos/2135062/