Йдемо в розвідку,ніч настане тільки.
Нас непривітно стрів передній край.
По той бік фріц,мов на гармошці грав,
Стріляв у білий світ як у копійку.
Як не плазуй -- тобі над головою
Висить прозорий місяць,наче німб.
Вже кожен з нас під себе землю гріб
Коли у фріца скінчились набої.
Тут спокій,тиша,як за будня в церкві...
Чи відмолив фашист гріхи свої?!
Не відмолив!І поки світ -- він їх
Вже не відмолить ні живий,ні мертвий !
...Повзем назад по тім шляху надійнім.
"Язик" із нами,звичний наш тягар.
Вже й місяць не виглядає з-за хмар,
Й передній край нам розкрива обійми...