На вулиці йде сивий, холодний дощ
Важкі краплі стікають по моєму обличчю
Я собі тихенько признаюсь,
Що мене задовбав весь світ
На вулиці метіль і завірюха
Вітер жорстоко б"є мене по щоках
А я не витираю сльози,
Бо вони не течуть з моїх очей
На вулиці жорстокий мороз
У мене в душі поселилась омана.
І я не вірю нікому, і навіть собі
А як по-іншому жити?