я замажу клеєм відкрите небо
воно хоч і блакитне та немає хмар
я намалюю пензликим сонце
фарбою із жовтих кульбаб
я повернусь до горизонту слів
вини бідні коли злітають з уст
білий місяць неймовірно зблід
і поїхав загоряти на Мальдіви
незабутня казка змішалась із вином
стала не рожевою а червоною
я забула прибрати небесний хор
із підмостків блакитних хмар
ти повернеш мої слова назад
і тихенько поїдеш геть
я стоятиму на перехресті віків
і чекатиму:раптом ти повернешся