Ти знаєш , любила ... Тебе я любила.
Та й більше за сонце , за весь білий світ.
І ніби на крилах до тебе летіла.
Душа розквітала , мов яблуні цвіт.
Я щастю раділа, і дім наш маленький,
Мені так здавалось , був цілий Едем!
І не розуміла наївна , дурненька,
Що серце моє ти вже краяв ножем.
Тепер я на тебе дивлюсь , мов на кригу -
Нічого крім льоду не бачу , повір.
Навiщо гортати прочитану книгу?
Ти вже не цікавиш , не псуй мені зір.
Хоч довго і тяжко тобою хворіла,
Та врешті простила за все , так і знай.
Назад повернутись не змусить і сила.
Нема що сказати ? То ж краще - прощай...
Примечания:
Краяв ножем - резал на мелкие кусочки;
Крига - ледышка;
Зір - зрение