я здригаюсь від кожного твого слова
всі події течуть,як краплина дощу по склу
я не знаю де буде моя вічна дорога
я намагаюсь знайти вірну відповідь
я живу не по законах і правилах
вони хоч і не писані, але всеж є
я змітаю віником пил із полиці
щоб знайти покладену туди долю
я відкриваю ключем дорогу до неба
воно тікає куди б я не йшла
я посміхнуся до дзеркала гірко
щож поробиш весна прийшла