Благословлялось на рассвет...
Наряд чудесный ночь снимала,
Гасила звезд прозрачный след.
С запястья нежного браслет
Сатурна в бархат убирала.
Сплетая дивную косу,
Златую ленту потеряла…
Та угольком в ночи сияла,
Потом зарёю заблистала,
Святую дня явив красу.
Сады в предутренней купели,
Еще блуждая в дымке снов,
Уж розовато пламенели,
Увлечены весною вновь.
Весенний ветерок притих,
Касаясь губ цветов несмело.
Птиц пенью не было предела,
Смеясь, к Галактикам летела
Иль к Богу песня напрямик!
***
Благословлялося на свiт... http://stihi.ru/2011/05/10/1434
Благословлялося на світ...
Ошатну сукню ніч знімала,
Гасила зорі, мов свічки.
З тонкої ніжної руки -
Браслет Сатурна в скриньку клала.
Сплітаючи тугу косу,
Рожеву стрічечку згубила...
Вуглинкою та стрічка тліла,
А потім спалахом явила
Нового дня святу красу!
Сади пишалися собою.
Ще у серпанку ніжних снів,
Їх цвіт рожево пломенів,
В німім захопленні весною.
Весняний сонний вітерець
Торкався квітів тих несміло...
А птиці небо ткали вміло,
І до Галактик вже летіла
Пташина пісня навпростець!