Ростили нас батьки з свого насіння,
І мислимо, що істина проста -
Радіємо у свято Воскресіня,
Хоча не донесли свого хреста.
Ті, що царі - себе рахують "профі",
А інших до кісток бере мороз -
За них страждав у муках на Голгофі,
Й за них віддав життя своє Христос.
Та врешті-решт у всіх одна дорога -
В кінці її чекатимем на суд.
Хто зна, чи там відзначать перемогу
Всі ті, хто був подібні до Іуд?
А нам, простим, багато і не треба -
Лиш віри в серці, та здоров"я близьким...
І молим Бога, дивлячись на небо,
Та голову свою схиляєм низько.
Дай, Боже, всім рабам твоєї ласки,
І особливо тим, хто слізно просить...
Даруй їм благодать свою будь-ласка -
Вони тебе у серці щиро носять...