скрипаль

Нина Кириллина
Пробач мені мою несамовитість,
Я й так ховаю сльози у дощі.
Я знаю, що не зможеш залишитись,
Але хоч мою мрію залиши.
Пробач мені, будь ласка, мою впертість
І в мрію перетвориться печаль.
Кохання, що залишилося в серці
Колись зіграє нам обом скрипаль.
Пробач мені таку мою сміливість,
Та я не можу стримати слова,
Але, не сумнівайся, вони щирі
І здатні створювати іноді дива.
Пробач мені, будь ласка, цю відвертість!
Не стрималась, освідчилась... на жаль...
Кохання, що залишилося в серці
Вже не для нас зіграє той скрипаль...