Пустота

Марина Корнеева-Евтеева
Сердце
          катапультой 
                в невесомость
                брошено...
Вместе
          наши пульсы –
                это сон
                из прошлого.
Ввысь ли,
          в темноту ли,
                время-кормчий,
                правь ладью!
Мысли
          утонули,
                будто корчась
                памятью,
Корчась
          пустотою –
                ни вдохнуть,
                ни выдохнуть...
Впрочем,
          вряд ли стоит
                в том тонуть,
                что выдохлось.
Вот бы
          путь-пространство
                повернуть бы
                эллипсом,
Чтобы,
          будто в трансе,
                наши судьбы
                спелись в нём!