Моя любов – Голгофа у хрестах,
А сни мої… ім’я їм - легіон.
Іудиним цілунком на устах
Надія лишить свій прокльон.
«Камо грядеші?» - і камінь прокричить…
Та не почута я лише тобою…
Не відсахнись! Вже врощена у душу МИТЬ…,
І вже душа… захоплена бажаннями-ордою.
Не відрікайся! Хоч тяжко нести хрест…,
Хоч кожен ниций кине в душу камінь…
Допоки безіменний вільний перст…
Я буду напувати тебе снами.
Я відплачу – 2 лепти удовиць,
А як забракне…, душу я віддам,
Не дай лише у відчай впасти ниць.
А хочеш… можеш вбити мене сам.
19.05.2011