Звідки у житті ця потрібність -
Бажань не здійсненних нікчемність!
Від того, що маємо плідність,
Ми нехтуємо, як суцільну даремність.
Так зовсім не має бути,
Бо так не буде ніколи,
Але тим що маємо,- ми скуті,
Без здійснення бажань,- ми кволі.
Не хай ти попав у стигле літо,
Де світанками стогнуть зорі,
Та вирішив вже злетіти,
Але потонув у нездійсненному морі.
Здобути в бажаннях усе... й забути.
Вкритися від громади,- де видно.
Тими що поруч, - ми скуті,
А постать чужа та далека, - мов рідна.