Ми вже не встигаємо у спресовані дні
Та чуємо відлуння чужої війни.
Країна повстань, ти зваблена сном
Та стрімко проходить життя за вікном.
Все ближче за обрієм чуємо грім,
З нутрі нас роз'єднують та лишають ні з ким.
Кров чиясь, від пострілу спливає по стіні,
То дзвони лунають по тобі та мені.
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
г.Львов.