Конаєш вік на списах долі,
Бурульки падають з дахів,
Дай Боже розуміння волі,
Ув'язнений дротами слів.
Дали віконце, й те у ґратах!
Радощів нема від світла днів.
А навкруги - чорти рогаті,
Що вишиванки одягли у славослів.
В річівках всі горланять рими,
Юрба захриплих голосів,
Але нема там правди з ними,
Нема добра та дружби щирих слів.
******************************************
м.Львів 2011р.