Всі поховались під псевдонімом,
Правдиву реальність зробили сном.
Нам мабуть легше жити анонімом,
Як за броньованим вікном.
Свої думки, що шукають вихід,
Женуть в мережу та кладуть на папір,
Там вони знов поринають в безвихідь,
У висловах задрипаних до дір.
Свіженька новина старіє,
Коли торкнеться вічних тем,
Та лиш у віртуальному житті жевріє,
Де аноніми горять чадним вогнем.