Звонче синицы затинькали,
На серых сугробах следы
Затянуты тонкими льдинками,
Словно слоями слюды.
Сосулька - свеча без подсвечника,
Чьи слезы слизал мороз.
Сережки в ушах у орешника,
Словно пушинки мимоз.
Во всем настроенье весеннее.
Синь неба, стаккато синиц,
Как будто бы песни Есенина
Свисают с еловых ресниц.
Смеется весенняя улица,
А солнце в витринах, как блиц.
Ветреник - ветер целуется,
Касаясь веснушчатых лиц.
И девушки вам улыбаются.
Глаза их, как блеск блесны.
Девичьи улыбки сливаются
С широкой улыбкой весны.
3 марта 1980г
Перевод на україкську мову Валентины Козачук:
http://stihi.ru/2018/02/19/8321
Синички дзвінко зацвінькали,
На сірих заметах сліди,
Затягнуті тонко крижинками,
Неначе слоями слюди.
Бурулька - свіча без підсвічника,
Сльозинки злизав вже мороз,
Сережки в ушах у горішника -
Пушиночки ніжних мімоз.
У настрої цьому весняному,
Синь неба, стаккато синиць,
А спів у повітрі дурманному,
Сягає небесних границь.
Сміються веснянії вулиці,
А сонце в вітринах, як бліц,
Рознузданий вітер цілується,
Торкаючись свіжих облич.
Дівчата он як усміхаються! -
В очах стільки сонця й краси.
Дівчачі усмішки зливаються,
З усмішкою диво - весни!