Все рідше ти приходиш в мої сни
І час твій образ з пам`яті стирає,
І як відлуння нашої весни,
Так сумно пісня солов`я лунає.
Мій милий соловейку, заспівай
Такої пісні, щоб душа зраділа
І задзвеніла, наче водограй
Й на крилах в небо, наче птах злетіла.
І там, в блакитній і бездонній вишині,
Де янголи у райдугу вплітають роси,
На перехресті зоряних шляхів, мені
Душевного спокОю в Бога хай попросить.