Там вітровал – всім комарам в догоду,
Їх гул ніяк на додавав натхнення,
Горіло тіло, шкрябало в легенях,
Зростала злість до чергового броду.
Рюкзак... Велосипед… Впіймав пригоду!…
Десь карта й компас випали з кишені.
Свербіли очі, спухлі і вогненні.
Геть очманілий, борсав тванну воду.
Таки щастить – дороги милий світ.
Безтямна радість – крутіжу кінець!
Та що це? Як? Я ж ранок тут почав…
Розбурханий летів, волав-кричав…
Нарешті стишив чвал. Помітив вовчий слід –
До лігва. Квапиться. Самець.
Переклад Виталий Голов
Вот в чаще леса свалены деревья.
Здесь мошкаре я отдан на съеденье.
Жужжат и жалят...Где же вдохновенье?
Идти мне в брод... Ищу пути спасенья...
Несу рюкзак, велосипед и карты.
Потерян компас. Улетела муза.
Не отмахнусь руками из-за груза.
Лицо распухло. Гнуса миллиарды
Ну, всё пришёл. Закончилась дорога
Мир обнимаю с радостью безумной
Нет! Подожди! А сердце есть у Бога?
Здесь утром был... Корявый пень лежит...
Заметил вдруг, усталый и угрюмый -
Матерый. К логову. Спешит.