Між синіми лісами,
По голубій траві
Біг чорний кінь степами,
Ховаючись в пітьмі.
Його чорнява грива,
Як шовкова вуаль,
Неслась за ним грайливо,
Неначе знала грань.
Його палкії очі
Тримали світ в собі
Не коштує він гроші -
Ним марять уві сні.
Хоч сам він чорноокий,
Характер не простій,
Але так вабить око!
він дивний, неземний.