Захрестовані небес оковиди
В чорний сум рідний край оповитий
Землю сиву полонила тиша камінна
Похилилося донизу святе знАмено
Зажурилася й верба під вітрами,
Мов гриби погані лізуть чужі храми
Угніздився в чорноземи чагар злий
Невидимий мор, духовний – завезли.
Коректує Роду курс на безпам’ятство
Як гадюччя мстиве й зле хиже панство
Душа древньої землі, покалічена –
Залишились ще герої...
Та їх лічено...
12.06.2011р