Не просто зібрав я сьогодні вас,
Хочу відкрити вам таємницю.
Соромитись не треба тут моїх прикрас,
Залиште ваш неспокій милим чарівницям.
Я знаю, що будинок цей дивує усіх,
Для кожного із вас у нього є бажання .
Тут безліч насолод і неземних утіх –
Це все для вас лиш за одне моє прохання
Живу на одинці я вже тисячу років
Із тишею вічною гранітних споруд,
У будинку відлюдному за мільйон кроків
Від реальності днів я переховуюсьтут.
Не доводилось друзів мені жодних мати
Із собою віч-на-віч розмовляти я звик,
І тепер у будинку вас сьогодні багато
Тож запрошую всіх я на святковий обід
Вихід не варто шукати там,
У стінах будинку, де немає вікон.
Бачити не бійтесь, що здається вам,
Шепіт не потрібно заглушати криком.
Мріяли про це ви вже не мало раз,
Життя своє нудне змінить також бажали –
Довіртеся мені у цей важливий час, -
Тим паче ви тепер уже його віддали.
Я хочу, щоб не знали ви ніяких бід,
Забути раджу вам усім свої страждання.
Потрапивши сьогодні в мій чарівний світ,
Покинуть вас навіки різні хвилювання.
Зникнуть непомітно ваші тіні земні,
Спогади про вас засліплять темні віки
Забути вам потрібно дні минулі свої –
Лишитись ви повинні в мене всі навіки.