В ніч на Івана, у ніч на Купала
Дівчина папороть в лісі шукала.
Квітку чарівну - на щастя, на долю.
Світ таємничий у цей час на волі.
Дівчино мила, не йди, повертайся,
З силою темною краще не знайся.
В обмін на щастя,- сказати я мушу,
Д"явол твою вимагатиме душу.
Та не хотів ніяк вогник проклятий
Дівчину з лісу додому пускати.
Хтось їй на вухо солодко шепоче-
Буде все так, як ти тільки захочеш,
Будеш багата, кохана, щаслива,
Йди далі-далі,ишукай нічне диво.
Й цілу ніч дівчина лісом блукала,
Врешті під дубом знесилена впала.
Хащі кругом. Де дорога додому?
Не відшукати її вже нікому.
Чути як нечисть в болоті волає,
Нашою будеш тепер-промовляє.
Й там, де дівчина життя загубила,
Папороть квітку чарівну розкрила...
Ви ж на Купала танцюйте, співайте,
Щастя та долю не в лісі шукайте.
2010