виходжу. мружуся на сонці.
твій голос завжди такий несподіваний,
як зненацька перерваний сон.
і в межах нашої усталеної спільності,
в межах слів, що повільно перетікають з долонь у долоні,
я знаходжу десять відмінностей
між тобою та усім довколишнім світом.
знаходжу. тримаю. радію. плачу.
а ти і не бачиш,
як засинають ліхтарі під моїм вікном
як повільно стирається грань поміж мрією
та реальністю.
моя свідомість - це сплав металів різної проби,
а твоя - найвищої.
та попри всі ці відмінності
нас єднає невидима сила,
хоч розділює кожен крок.
не торкайся до мого тіла -
доторкнись до моїх думок...