(ПІД ГІТАРУ)
Всі, всі, всі відлунали звуки!
Всі давно переграли ноти!
І ніколи не протягнуть руки
Ті, що вже протягнули ноги!
Все, все, все, все на нас впливає:
Очі, душі, погляди і фейси… (очi, душi, клiпи i ремейки...)
І ідуть там лише трамваї,
Де уже протягнули рейки
Досить суперечок і ексцесів,
Досить сліз при повторі кадру:
Ми – актори у вульгарній п’єсі
Родом з погорілого театру
Кожен день рядові гастролі,
Кожну ніч сни, а чи безсоння.
У всіх індивідуальні ролі
І прийомів виділитись сотня
Скільки теорем без аксіоми,
Стільки ж зайвих рухів без потреби.
Куди треба, всі долетимо ми –
Головне, це знати, куди треба!
Міліонна сіро – чорна маса
Рветься, лізе рилом до корита
І лише в одного – це у Майстра
Є своя єдина Маргарита…
День – ніч(2 р) помилки, пошуки, зітхання, День-ніч (2 р) чи у снах, чи з вірою в кохання, День-ніч(2 р.) такі ж неповторні, як і схожі –
1. Любиш, то згубиш, а схочеш, то скочеш!
2. Правда, як кривда, а кривда, як істина!
Умань, 1999 р