(ПІД ГІТАРУ)
Грався у війну,
вівся на весну,
І знімав шинель
не лише для сну,
Бачив глибину,
ліз в трясовину,
Сто ночей без сну
веселив сумну!
Бачив глибину
кожний Божий день,
В ніч знімав шинель
і тупив кулак,
Бо створить ляльок
схожих на людей
Кожний божий день
мріяв цей дивак
Він придумував сюжети
Для обізнаних і ситих,
Він театр маріонеток
Мріяв все життя створити
Лялькар – не із-за злості звав всіх у гості!
Лялькар – об стіну бився, Богу молився!
Лялькар – пророчив, бачив, гуляв, пиячив!
Лялькар – уявив, що цар, уявив, що
грався у війну,
бігав по росі,
В ніч знімав шинель
й линув до зірок…
Тільки що робить,
коли люди всі
Схожі на ляльок,
схожі на ляльок?..
Грався у війну,
бігав по росі,
Відпускав гріхи,
розпускав полки…
Тільки що робить,
коли люди всі
Теж чиїсь ляльки,
теж чиїсь ляльки?..
Всі описані сюжети
Ждуть даремно свого старту,
Бо в житті маріонеток
Вистачає й без театру
Хоч Лялькар – не із-за злості звав вас у гості!
Лялькар – об стіну бився, Богу молився!
Лялькар – пророчив, бачив, гуляв, пиячив!
Лялькар – уявив, що цар, уявив, що
непродумані сюжети…
Недописана картина…
Цей театр маріонеток
Має назву Україна!!!
Де Лялькар уявив, що цар, уявив, що
Лялькар…
Умань,1999 р, ред.. 2005-2006 р. Хабаровськ