Подруго, надійна і вірна,
Співать більш не хочу пісні!
Повір, я буду покірним,
Лиш дай Ти можливість мені!
«Убий» ти мене цієї ночі,
Я може, тоді не засну,
Це гірше, ніж реальність в очі,
Це краще, чим іти на війну!
Я буду добрішим від мами,
Щирішим, ніж негр дядя Том!
І відбудую всі храми
За нашим з Тобою вікном!
Я буду такий же ніжний,
Як зачарований Кай!
Моя Королева Сніжна,
Благаю, скоріше розтай!
...Реальність засліпила очі –
І не протистояти мені:
Якщо я «уб’юсь» цієї ночі,
То точно бути війні
По Біблії, чи по Корану
Живуть уві сні й перед сном,
А замість Великого Храму
Кабак за нашим вікном!
Можливо, що загояться рани
І, з часом, буде хтось на коні…
Та тільки Королева розтане,
Як Кай не захоче Її.
І вже ні до чого сміливість,
Це ясно, як Божий день.
У мене є сьогодні можливість,
Бажання і час для пісень…
Умань, до 1999 р