МИЛА..

Владимир Торчинский
Мила, мила, мила, мила, мила, мила, мила мене
Мила, мила, мила, мила, мила, мила, мила така
Шила, шила, шила, шила, шила нитками, та не
Шила, шила, шила не заховаєш в зірках.

Осінь, осінь, осінь, осінь, осінь, осінь, осінь прийде
Ось їм, ось їм, ось їм, ось їм, ось їм, ось їм усім
Тим,  хто не діждався і тим, хто не жде,
Дай сім урожаїв, Боже, на один посів

А я поставлю свічу
і по свому ріллю
Всі гріхи відмолю
і на небеса полечу

Бо там, де ми удвох,
там рай, тут –нулі
Я – близько так до зірок,
а Ти близько так до землі

Крила, крила, крила, крила, крила, крила, крила мої
Крила, крила, крила – не накрила, бо зв’язать важко їх
Гріла, гріла, гріла, гріла, гріла, та даремно, бо їм
Треба, крім тепла, ще й  розмаху на всіх

Осінь, осінь, осінь, осінь, осінь до снігу веде
Ось їм, ось їм, ось їм, ось їм те, хто на чому посів
Тим, хто не ішов, і тим, хто не йде
Дай сім урожаїв, Боже, на один посів

А я поставлю свічу
і по свому ріллю
Всі гріхи відмолю
і на небеса полечу

Бо там, де ми удвох,
там рай, тут –нулі
Ти далеко так від зірок,
а я далеко так від землі

Я поставлю хрести
і на свому ріллю
Всі гріхи відмолю,
щоб Бог, щоб я, і щоб Ти

Бо там де ми удвох –
там рай, тут нулі
Я – близько так до зірок,
а ти – близько так до землі...

                Умань,1999 г