Злишся….Судиш…
Топчеш… Ходиш…
Б’єшся… Любиш….
За ніс водиш…
Хай на ранок піде дощ,
Я одіну свій мундир,
Як геройський командир,
Як столітній генерал,
Згину під солдатський марш!
Я тверджу, як Отче Наш:
«Тільки літо це продовж!
Я піду, як літній дощ,
я пройду, як літній дощ,
не задля людських похвал
Справа… Зліва…
З неба злива…
Зверху…Знизу…
Впала… Сіла…
З неба осінь…
Впала… Сіла…
Надто рано… Дуже пізно…
Хай на ранок піде дощ,
Я одіну свій мундир,
Як геройський командир,
Як столітній генерал,
Згину під солдатський марш!
Я тверджу, як Отче Наш:
«Тільки літо це продовж!
Я піду, як літній дощ,
я пройду, як літній дощ,
не задля людських похвал
Київ, 1999-2000 р.