«Біда не в тім, що ти мене не любиш,
Біда, що я тебе не можу розлюбити…»
Сказав мені і обіцяв, що не забудеш.
Сказав, що я з цим зможу жити.
Тоді порадь як жити з почуттям провини,
Я знаю, що воно тобі знайоме.
Ти згадувати будеш її кожної хвилини,
Ну а воно було ще невідоме.
Не підірвала я життя, але заклала міну,
Не вбила, але куля глибоко засіла.
Тепер не гляну в очі, тільки в спину.
Ти розлюби мене, я ж так цього просила!