Мій поїзд їде о сьомій тридцять,
Тому бувай шалена кицю.
Я застібну свій одяг уже в сквері,
Коли піду, тихенько зачинивши двері.
Емоції пригадую вночі,
Їх похапцем кладу на шмат паперу,
Тебе немає в моїх снах, мовчи!
Про тебе нагадають лиш відкриті двері