Твій поцілунок пахне орбітом з м'ятою,
а твоє серце нікотиновим смогом.
Твої губи нагадують мені мої,
Вони холодні,
вони чужі,
вони просто байдужі.
Мій поцілунок пахне літнім вітром,
а моє серце зимовим морозом.
Наші душі різні.
Вони терпкі наче вино,
Вони гіркі, як осінній туман вологого дня.
Вони інші,
ми - інші,
ми просто ТИ і Я.
У всесвітній чашці з компотом,
ми просто два сухофрукти.
Ми солодкі, але сухі.
Ми сухі.
Наші серця сухі. Тільки різні,
Бо ти чорнослив,
а я родзинка.
Ми різні,
Ми не Ми. Ми ТИ + Я.
І цей плюс уже нічого не дорівнює.
Скінчилося.
Жаль?
Чи може, байдуже?