Ковтати терпкість твого обличчя,
лимонним соком плювати в очі.
Ховати голову в сильні плечі,
і розуміти, що іншого хочу.
З дощем гуляти асфальтним містом,
і лити сльози під музику джазу.
З новим тобою л и ш радість їсти,
і шаленіти від дикого сказу.
Міняти графік прожитого смутку,
давати вистави життєвих ілюзій.
Сховати розум і серце в жмуток,
і зрозуміти - ми навіть не друзі.