Ну! Стріляй!
Уже ж давно поранила!
Мій маршрут
у рай прямим автобусом...
Кров? Тримай
життя червоні гранули...
...все твоє,
ні краплі поза конкурсом...
Добивай
мене останнім поглядом,
вже давно
у серці ніж самотності...
Лише знай:
я не боюся холоду,
що в вікно
летить з твоєю гордістю...
Пропаду?
Нехай... нехай не житиму...
Що мені -
облишити невидиме...