Тиск зриває чоло..
найкращі мої сподівання..
занедбані часом стинань..
крізь серця болючі зізнання..
Розіпяті мрії під сонцем..
під осуд коханих очей..
воліли під стелю..в віконце..
влетіти у тишу..Пече..
вогонь зпепеляє розсудок..
від болю тремтить душа..
в коханні ніхто непідсудний..
якщо в нім взаємин нема..
Якщо лишень слово та віра..
надії на долю свою..
крізь простір до серця довіра..
та зерня кохання в ріллю..